Preloader
Назад

Туризм в Україні: народжений кризою

Далі
22.06.2020

Наскільки швидко відновиться світова туристична галузь в умовах пандемії COVID-19? Як зміняться вподобання українців щодо подорожей? Чи зможе внутрішній туризм стати драйвером зростання? Ці питання ShiStrategies обговорило з керівниками провідних туристичних компаній і об'єднаних територіальних громад.

 

З пристойним запізненням, як і належить владі, на початку туристичного сезону губернаторам надійшло з Києва доручення підготувати концепцію розвитку туризму в своїх регіонах. Керівники областей при цьому повинні визначити по три-п'ять "туристичних магнітів", найбільш привабливих з точки зору туризму об'єктів історико-культурного та природного значення. Очікується, що на основі цих пропозицій буде розроблена загальнодержавна програма розвитку туризму в Україні.

 

Коронакриза вже помітно знекровила підприємства туристичної галузі. Деякі ще розраховують врятувати хоча б частину сезону за рахунок популярних Туреччини, Єгипту, Кіпру, Греції. Ці країни вже оголосили про відкриття готелів і пляжів для туристів з Європи. Однак європейці не поспішають відкривати свої кордони для громадян України, а отже, значна частина напрямків на цей сезон буде втрачена безповоротно.

 

Кризові уроки від Одеси

 

Все це створює незадоволений внутрішній попит на відпочинок і подорожі. У мільйонів людей є чітка внутрішня установка на літній відпочинок та заготовлено відповідне фінансування.

 

Врятувати ситуацію може бурхливий розвиток внутрішнього туризму та знайомство українців з Україною. Те, що це реально, довів приклад Одеської області, яка після анексії Криму отримала хвилю внутрішнього туризму, до якого була не готова. Чи не готова, великою мірою, і зараз, що не заважає їй щоліта приймати кілька мільйонів приїжджих, гарячково підтягуючи інфраструктуру.

 

Ті 1,5-3% в структурі ВВП, які до кризи займала сфера туризму, не відповідають можливостям і потенціалу нашої країни. Багато експертів сходяться на думці, що потенціал зростання туристичного сектора в Україні – до 10% ВВП, – майже на рівні Іспанії або Греції.

 

Ось тільки для примноження обсягів туристичної галузі в три-п'ять разів потрібно проробити величезну роботу, яка починається з грамотної стратегії. Потім необхідні величезні інвестиції в розвиток інфраструктури, і урядова програма відновлення доріг тут дуже в тему. Нарешті, в розвитку внутрішнього туризму повинні бути серйозно зацікавлені місцева влада і регіональний бізнес.

 

Держава від розвитку внутрішнього туризму неминуче отримає солідні бонуси у вигляді зростання бізнес-активності в регіонах, нових податків, розвитку громад, створення тисячі робочих місць.

 

Чи готова країна до нового виклику? Або сотні мільйонів доларів українських туристів продовжать осідати в кишенях зарубіжних операторів і готельєрів?

 

"Сільський Лувр" і муніципальний парадокс

 

Згідно з результатами опитування територіальних громад і провідних туроператорів, який провело ShiStrategies, для місцевої влади розвиток внутрішнього туризму знаходиться навіть чи не в першій десятці пріоритетів. Поки лише деякі міста і райони можуть похизуватися поодинокими успіхами.

 

Досвід розвитку туризму на місцях показує: проект переходить в стадію стійкого розвитку лише тоді, коли влада і бізнес вносять його в орбіту довгострокових інтересів. Тільки в цьому випадку здійснюється адміністративна підтримка, знаходяться необхідні інвестиції, відбувається інтеграція нового проекту з діючими регіональними туристичними центрами.

 

Яскравий приклад – історія "Сільського Лувру", Художнього музею в селі Пархомівка, розташованого в 100 км від Харкова. Важко повірити, але унікальна колекція творів мистецтва, в тому числі, майстрів зі світовим ім'ям – Пабло Пікассо, Казимира Малевича, – до останнього часу не привертала серйозну увагу туристів. Тільки в 2017 році, після реальної загрози ліквідації, музей вдалося повернути до життя, про нього почали писати ЗМІ.

 

Завдяки зростанню впізнаваності щорічна відвідуваність збільшилася майже удвічі. Незважаючи на дуже скромну вартість квитків, музей почав щорічно заробляти на 100-200 тис. грн більше. Це сталося завдяки разовій комунікації з потенційними відвідувачами через пресу, без інвестицій в розвиток. Будівля музею потребує ремонту, дороги зовсім розбиті, а найближчий готель і кафе знаходяться в райцентрі.

 

Висновок: заради залучення до прекрасного, наші люди готові долати серйозні труднощі, а той, хто їх від цих труднощів позбавить, буде отримувати прибуток.

 

Успіх проекту, що існував уже понад пів століття, але "вистрілив" тільки три роки тому, говорить про величезний потенціал внутрішніх об'єктів і про готовність суспільства бачити в українських об'єктах гідні часу і грошей туристичні локації. Це світовий тренд: внутрішній туризм неймовірно розвинений в Німеччині, Італії та багатьох інших європейських країнах, де він суттєво впливає на роботу транспортного, готельного та ресторанного бізнесів.

 

Усвідомивши вимоги часу і побачивши вигоду для місцевих бюджетів, керівники громад активно підключаються до формування та запуску туристичних маршрутів. У багатьох населених пунктах вже зараз регулярно проходять потенційно цікаві для туристів заходи. Але значних змін вдається досягти лише в тому випадку, якщо вони відбуваються паралельно з розвитком інфраструктури та грамотними комунікаціями.

 

На зміну окремим інформаційним кампаніям приходить планова робота з просування регіону і його туристичних локацій. З таких успішних вогнищ поступово буде формуватися бренд туристичної України.

 

Розробка туристичних маршрутів, створення профільних інформаційних майданчиків, розвиток фестивального та зеленого туризму формують скелет регіональних туристичних хабів, які і повинні стати центрами залучення інвестицій і роботи по "візуалізації успіху".

 

Більшість громад, що мають туристичний потенціал, тільки на початку великого шляху. Чи зацікавлені вони в притоку туристів? Чи готові до співпраці з туристичними та іншими компаніями, які будуть розвивати внутрішній туризм? Всі опитані ShiStrategies керівники громад заявили: "Так, зацікавлені. Так, готові. Нам є, що запропонувати туристам!".

 

Але багато хто визнає, що мова поки йде в основному про готовність об'єктів історико-культурного та природного значення. Простіше кажучи, "наш ліс (степ, замок, море) готовий прийняти туристів. А як вони туди доберуться і де будуть жити, це вже наступне питання".

 

Позиція турбізнесу

 

За оцінками уряду, через простій готелів і перевізників туристичний сектор України вже недорахувався $1,5 млрд – руйнівні збитки для галузі.

 

Закриті кордони і припинення авіасполучення змусили керівництво більшості туристичних агентств практично повністю зупинити бізнес, відправивши в неоплачувані відпустки персонал і радикально скоротити витрати.

 

За даними опитування туроператорів, поступове ослаблення карантину і очікуване відновлення туристичного потоку не стане панацеєю для галузі та 40-50% туристичних компаній, в основному, невеликих, вже не зможуть відновити свою роботу.

 

Введені обмеження, надлишок пропозицій і загроза стагнації підштовхують бізнес до пошуку нових інструментів конкуренції. Однак поки що лише деякі учасники ринку займаються розвитком внутрішнього туризму як альтернативи закордонним подорожам.

 

Так, компанія Tez Tour не розглядає розробку турів по Україні як перспективний напрямок, але запустила продаж номерів в українських готелях через власну систему Tez World, як альтернативу популярним Booking і Airnb.

 

У Join UP! розробляють нові туристичні маршрути по Україні, пакетні турів з логістикою, активно займаючись їх промо. Туроператор оцінює внутрішній туризм як перспективний сегмент бізнесу, зірковий час якого може настати після карантину, дозволивши відкрити українцям Україну.

 

У TPG також почали працювати над стратегією розвитку внутрішнього туризму. Зараз компанія розробляє варіант запуску санаторно-курортного лікування на морських і гірських локаціях країни. Але, залишаються труднощі з повноцінним переходом на продаж курортів в Україні, пов'язані з відсутністю у вітчизняних готельєрів чітко виробленої єдиної стратегії продажів в форматі b2b і b2c.

 

На думку туроператорів, погані дороги, слабка готельна інфраструктура, необ'єктивне співвідношення ціни і якості послуг, що надаються в курортних містах України перешкоджають повноцінному запуску сегмента внутрішнього туризму, роблячи його неконкурентним порівняно із зарубіжними подорожами. Тому більшість компаній вже почали активно бронювати на липень-серпень тури в Туреччину, Грецію та Єгипет.

 

Камо грядеші?

 

Світовий досвід свідчить, що туристичний сектор може стати прискорювачем економічного розвитку, допомогти залучити інвестиції, перетворити інфраструктуру окремих територій і всієї держави. Частка туризму у ВВП України 1,5-3% свідчить про невивчений за роки незалежності урок щодо ефективного господарювання та успішного бізнес-планування. Українські туристи витрачають за кордоном суму, еквівалентну 8% ВВП.

 

При цьому природно-культурний потенціал країни як і раніше повноцінно не реалізовується. Причини загальновідомі: жахливий стан доріг, слаборозвинена інфраструктура, відсутність просування бренду територій і України, незацікавленість провідних туроператорів в розвитку внутрішнього напрямку, безініціативність центральної і місцевої влади.

 

Аналіз успішних стартів на місцевому рівні і очікувань туроператорів дозволяє виділити необхідні ключові принципи і зміни:

 

1. Важливо не стільки те, що у нас є, скільки як ми це подаємо.

Експерти та представники місцевої влади говорять про те, що навіть на регіональному рівні України є що запропонувати самому вимогливому і спокусливому туристу. Але рівень обізнаності про нові маршрути і видатні пам'ятки низький навіть серед місцевого населення. Це підтверджує той факт, що причина недостатнього розвитку туризму – не у відсутності привабливих об'єктів і локацій, а в нездатності їх використовувати.

 

Першочергове завдання – сформувати обізнаність і зацікавити людей в подорожах по Україні. Крім Карпат, Львова, Одеси і Києва, не всі знають, куди можна з'їздити і що подивитися.

 

2. Розвиток туризму = формування і просування бренду "Україна".

Результати опитування провідних туроператорів показали, що розвивати внутрішній напрямок готові одиниці. Притому вони налаштовані підвищувати якість послуг вітчизняних готельєрів та задавати моду на подорожі по Україні. Однак бізнес буде готовий бачити в цьому цінність тільки при зворотній готовності держави розвивати бренд "Україна" для українських і іноземних мандрівників, роблячи його конкурентоспроможним.

 

Авіасполучення, інфраструктура, інформація про вітчизняний туризм в англомовних джерелах – все це необхідно для формування сильного туристичного бренду.

 

3. Основа туристичної привабливості – стати привабливими для самих себе.

Ігнорування внутрішнього туристичного потенціалу багато в чому пов'язане з ігноруванням потреб розвитку локальної інфраструктури для місцевих жителів. Якщо ми фінансуємо будівництво доріг, інвестуємо в соціальні проекти, створюємо передумови для підприємницької ініціативи, значить, ми одночасно підвищуємо туристичну привабливість України.

 

Подорожувати поганими дорогами по територіях, де не реалізовані базові потреби місцевого населення, може бути дуже цікаво для окремих екстремалів, але довгостроково програшно для приймаючої сторони.

 

4. Найкращий криза – це та, яка змусила вас стати ефективним.

Втрати від кризи, яка спіткала Україну і світ, неминучі. Але час скорочення ринків, зміни структури попиту і зниження купівельної спроможності можуть стати зірковою годиною для сміливих рішень. Завдання держави – мінімізувати довгострокові ризики і підтримати новаторів, які звернулися до внутрішнього потенціалу.

 

Інакше, ймовірно, вже з липня в небо зметнуться перші літаки з курсом на Європу, Туреччину і Єгипет, залишаючи на землі так і не народжений туристичний бренд "Україна".

 

 

Інна Шинкаренко, керуючий партнер ShiStrategies для Liga.net