КСВ: добровільна відповідальність

Що ж таке корпоративна соціальна відповідальність? Бізнес, особливо якщо він великий, в процесі свого розвитку неминуче впливає на життя людей навколо. У багатьох випадках цей вплив негативний. Особливо яскраво це проявляється на прикладі навколишнього середовища. Забруднене повітря, вбите життя в невеликих водоймах, порушена родючість грунтів – найпоширеніші прояви роботи великих компаній. А є ще зруйновані дороги, гори сміття і промислових відходів, упаковка, яка не розкладається століттями, перераховувати можна нескінченно. Такі наслідки ніяк не викликають схвалення місцевого населення, і в результаті компанії починають зазнавати труднощів із землевідведенням, місцеві екоактивісти засипають їх судовими позовами, репутація страждає, продукція починає погано продаватися і т.ін.

Вперше як системне явище КСВ, ймовірно, почала практикувати італійська мафія в 18-19 століттях. Мафію цілком можна назвати корпорацією зі своїми бізнес-цілями, стратегією розвитку і бюджетами. До того ж, вона не могла існувати без підтримки місцевого населення. Тому в неврожайні роки селяни в деяких областях Італії отримували від мафії допомогу продовольством, одягом і навіть посівним матеріалом. За це мафіозі могли розраховувати на підтримку людей в разі переслідування владою. Відомі навіть випадки, коли мафіозна допомога доходила до адресатів за допомогою церкви.

Естафету КСВ, скоріш вимушено, підхопила велика буржуазія. Коли привид комунізму почав бродити Європою, а ліві ідеї стали опановувати розуми багатьох, втрати господарів підприємств від страйків і саботажу перевищили «больовий поріг» великого капіталу. І стартувала ера КСВ, нехай і вимушена на початку. Негласний договір бізнесу з суспільством дописувався і вдосконалювався десятиліттями – кров’ю страйків, демонстрацій і бунтів. І ось вже в індустріально розвинених країнах почав скорочуватися до 8 годин робочий день, при багатьох фабриках стали відкриватися школи та училища для дітей робітників, а суми, що виділялися власниками на здоров’я і дозвілля персоналу, постійно росли.

У 50-х-70-х роках минулого століття вимоги, що висувалися суспільством до бізнесу, суттєво зросли. Тепер вони стосувалися не тільки гідної зарплати, але і мінімізації впливу на екологію, і облаштування життєвого простору в окрузі. Та й самі корпорації розуміли, що не можна побудувати успішний бізнес в нещасливій країні. Якщо це, звичайно, не колонія.

Український бізнес трохи затримався в своєму розвитку на етапі дикого капіталізму. Та й суспільство, чесно кажучи, перші двадцять років незалежності нічого від него не вимагало, перейнявшісь власним виживанням.

Зараз ситуация змінілася. По-перше, суспільний запит на конструктивну роль бізнесу в житті країни помітно зріс. По-друге, сам бізнес поступово глобалізується, а для роботи з західними партнерами або для залучення фінансування з-за кордону наявність системи КСВ вже просто життєво необхідна. Нарешті, спрацьовує правило «важко буті щасливим в нещаливій країні”. І соціальна, і екологічна відповідальність вже перестала бути просто словами для великого бізнесу. Той же «Нафтогаз України» вкладає в проекти КСВ сотні мільйонів гривень щорічно. Ремонтуючи дороги, облаштовуючи вуличне освітлення і оснащуючи шкільні класи сучасним обладнанням в регіонах присутності, компанія натомість отримує лояльне ставлення місцевого населення і влади. Таке ставлення знімає безліч проблем, наприклад, з землевідведенням під нові свердловини. Тобто, реалізація КСВ сприяє і вирішенню суто бізнесових завдань.

Міжнародна компанія Ernst&Young має окремий бюджет на благодійність, який змінюється в залежності від річних фінансових показників. Крім того, компанія організовує програми фандрейзингу – збору пожертвувань – що дозволяє залучати додаткові кошти для благодійності. Внесок таких ініціатив в побудову хорошої репутації компанії важко переоцінити.

Ефективні і досить витратні програми, спрямовані на поліпшення якості життя людей в регіонах присутності, реалізує і компанія «Метінвест», залучаючи до участі в розподілі коштів місцеве населення і активістів.

Не цілком обгрунтований з точки зору фінансів і технологій перехід Європи на електромобілі, який вже стартував, – це теж «про КСВ». Консенсус суспільства, влади і бізнесу веде до того, що через десять років небо над європейськими містами стане значно чистішим. В цілому ініціативи великих компаній в рамках КСВ зазвичай розвиваються за п’ятьма основними напрямками: екологія, якість життя, освіта, охорона здоров’я, зниження рівня бідності. У бізнес-процеси багатьох західних компаній і банків вже закладена вимога відстеження постачальників і підрядників на всіх етапах поставок для недопущення потрапляння в неї, наприклад, компаній, що використовують дитячу чи примусову працю або активно забруднюють навколишнє середовище.

Корпоративна соціальна відповідальність швидко стає невід’ємною складовою успішного бізнесу. Вона не тільки значною мірою формує репутацію компаній (за даними досліджень – на 30-40%), але і приносить цілком відчутні дивіденди у вигляді хороших відносин з суспільством (покупці ваших товарів і послуг) і з органами влади (отримання ліцензій, дозволів і т.ін.).

А ще – спрощення доступу до фінансування і можливість співпрацювати з провідними світовими компаніями. А ще – лояльний і мотивований персонал та бажаючих працювати саме у вашій компанії. Головною місією бізнесу в усьому світі поступово стає не заробляння грошей для власників, а формування свого вкладу в розвиток суспільства. Ті, хто не встиг цього зрозуміти, скоро залишаться на узбіччі.